7 липня 2006 було підписано угоду про створення нової, "антикризової", коаліції парламентської більшості, до якої увійшли Партія регіонів, Соціалістична партія України і Комуністична партія України. Олександр Мороз відкликав свій підпис під угодою про створення «помаранчевої» коаліції, яка, таким чином, припинила своє існування, не протримавшись і двох тижнів. Першим же кроком нового блоку стало висунення кандидатури Віктора Януковича на пост прем'єр-міністра. Юлія Тимошенко зажадала від президента Віктора Ющенка розпустити Верховну Раду. Ющенко ж закликав після зустрічі з Олександром Морозом до формування так званої широкої коаліції з участю «Нашої України».

Представники фракції «Наша Україна» очолили комітети Верховної Ради:

* З питань європейської інтеграції (Борис Тарасюк),
* З питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки (Микола Мартиненко),
* З питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (Володимир Стретович),
* З питань національної безпеки і оборони (Анатолій Кінах),
* З питань фінансів і банківської діяльності (Петро Порошенко).

Весь липень Віктор Ющенко відмовляється вносити в парламент кандидатуру одного зі своїх головних політичних опонентів, Віктора Януковича, на пост прем'єр-міністра - крім того, Ющенка не влаштовує те, що його партія Народний союз «Наша Україна» таким чином не буде представлена u200bu200bв урядовій коаліції . Час від часу президент погрожує розпуском Верховної ради - але, мабуть, його зупиняє розуміння того, що рейтинг «Нашої України» падає - згідно з опитуваннями, у разі проведення нових виборів Партія регіонів може набрати більше голосів, ніж об'єднаний блок «Нашої України» і БЮТ. Це ж розуміння дозволяє Януковичу діяти з позиції сили і відмовлятися йти на які б то не було поступки.

Врешті-решт президент пропонує всім парламентським партіям підписати «Універсал національної єдності» - документ, яким були б закріплені принципи діяльності нового уряду.

3 серпня 2006 в секретаріаті президента Ющенка відбулося урочисте підписання Універсалу національної єдності. Універсал підписали лідери всіх парламентських фракцій, окрім лідера БЮТ Юлії Тимошенко.

3 серпня 2006 Віктор Ющенко вніс на затвердження Верховної Ради кандидатуру Віктора Януковича на пост прем'єр-міністра. Ввечері 4 серпня 2006 Верховна рада України її затвердила. За Януковича одноголосно проголосували члени фракції Партії регіонів, практично повністю фракції КПУ і СПУ і лише менше половини фракції «Наша Україна».

Напередодні голосування існувала небезпека розколу «антикризової» коаліції - КПУ відмовлялася брати участь у голосуванні, протестуючи проти входження в коаліцію «Нашої України», а більшість членів «Нашої України» заявили, що до коаліції ввійдуть, але голосувати за Януковича не стануть.

Крім того, СПУ і КПУ виявили, що Партія регіонів і «Наша Україна» без їх згоди внесли виправлення у початковий текст коаліційної угоди, підписаний при формуванні антикризової коаліції:

* Опущено положення про мораторій на продаж землі,
* Змінено механізм формування коаліції - раніше її формували депутатські фракції, а в новій редакції опинився передбачене індивідуальне членство,
* Опущено положення, яке дає кожній фракції, що входить до коаліції, право вето при підготовці рішень.

Не всі партії, що входять до блоку «Наша Україна», підтримали рішення про входження в урядову коаліцію з комуністами і соціалістами. Так Християнсько-демократичний союз (ХДС) заявив, що його депутати не увійдуть до широкої коаліції у зв'язку з «категоричним ідеологічним неприйняттям» цих політичних сил. Втрата ХДС для майбутньої коаліції не критична, оскільки ця партія в парламенті представлена u200bu200bлише трьома депутатами. Однак позицію ХДС підтримують також члени други